27.08.2010

Основні принципи побудови муніципальної геоінформаційної системи

Формування ринкової економіки привело до необхідності побудови нових взаємин як регіонів з центром, так і між регіонами й усередині окремого регіону [1]. На зміну старим прийшли нові методи господарювання і управління.

Однією з найголовніших проблем являється проблема управління муніципальним господарством, тому що від її оптимального вирішення залежить ступінь наповнення муніципального бюджету та економічна привабливість міста для потенційних інвесторів.

Ходаков В.Є., Бараненко Р.В.

^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^

Використання ГІС систем для проектування глобальних інженерно-комунікаційних систем міста

Найбільш значущими складовими житлово-комунальної інфраструктури муніципальних систем є інженерні комунікацій. Якість і надійність їхнього функціонування багато в чому визначають життєздатність всіх інших міських служб і соціальну обстановку.

Сучасні системи інженерних комунікацій являють собою досить складні технічні об'єкти розгалуженої структури, керування якими стає усе більше й більше трудомістким. Багато організацій, що займаються обслуговуванням і експлуатацією інженерних мереж, опиняються в ситуації, коли їхні технічні архіви стають малокерованими. Паперова документація в кількості декількох тисяч томів містить різнорідну, часто суперечливу інформацію навіть по тим мережам, за експлуатацію яких відповідає компанія, не говорячи вже про інші інженерні мережі, що практично виключає можливість оперативного пошуку й аналізу інформації.

Відмітимо також, при тому, що підмножина даних, що містяться в корпоративних інформаційно-графічних системах підприємств інженерних комунікацій, так чи інакше є предметом взаємної зацікавленості з боку різних муніципальних служб, а також муніципальних органів керування. Наприклад, для рішення завдання узгодження розкопок або затвердження генплану забудови міста доцільно мати графічне подання на плані міста технологічну інформацію про усі наявні на даній території комунікації…

www.rusnauka.com

^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^

Аналіз сучасних технологій розвитку автоматизованих гео-інформаційних систем

Інформаційна революція, що відбулась всередині ХХ століття, значно піднімає інтелект людини завдяки бурхливому розвитку та накопиченню бази знань людства. Із плином часу об’єми знань та інформації зростають у геометричній прогресії, яка вимагає все більшого вдосконалення своїх знань, що в свою чергу вдосконалюватиме розроблені ними технології для забезпечення комфортної та продуктивної життєдіяльності. Протягом певного часу людство суб’єктивно відокремлювало поняття енергії та інформації. Але об’єктивний розвиток передбачає собою пізнання всесвіту як єдиного цілого, де все є взаємозалежним та взаємопов’язаним. Таке розуміння всесвіту виводить людство у нову площину інтелекту, що породжує собою нові задачі та відкриває нові перспективи.

www.opticstoday.com

^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^

Застосування інтернет технологій в муніципальних ГІС

У сучасному світі величезне значення має своєчасність отримання інформації. Повнота і наочність необхідних відомостей корінним чином впливають на швидкість і точність ухвалення рішень в тій або іншій ситуації. Для ефективного управління муніципальними утвореннями і регіонами, що динамічно розвиваються, необхідні достовірні і актуальні дані про об'єкти і процеси на їх території, а також передові технології накопичення, обробки і представлення інформації. Не знижується інтерес до впровадження геоінформаційних технологій в практику управління територіями. Геоінформаційні системи (ГІС) давно і широко використовуються для вирішення завдань державного і муніципального управління. Сучасні географічні інформаційні системи з їх розвиненими аналітичними можливостями дозволяють наочно відобразити і осмислити інформацію про конкретні об'єкти, процеси і явища в їх сукупності.

Бєлєнков В.В. ЗАТ КБ "Панорама", Вінниця

^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^

Використання ГІС - технологій при оцінці запасів родовищ корисних копалин

Нині, в часи стрімкого росту розвитку інформаційних технологій все частіше виникають питання їх застосування для проведення аналітичної обробки результатів геологічних, геофізичних, гідрогеологічних та інших досліджень надр. Використання сучасних інформаційних технологій дозволяє значно прискорити процеси введення, систематизації, пошуку необхідної інформації; виконувати геолого-економічну оцінку запасів родовищ корисних копалин; виконувати роботи з перевірки та експертизи методик обґрунтування кондицій.

У зв’язку з цим науково-виробничим підприємством «КРИВБАСАКАДЕМІНВЕСТ» при підтримці Державної комісії України по запасах корисних копалин (ДКЗ) розпочато розробку автоматизованої системи (АС) геолого-економічної оцінки (ГЕО) запасів корисних копалин.

АС розробляється у складі робіт зі створення Державної системи моніторингу мінерально-сировинної бази України згідно з Законом України від 04.11.1999 р. №1216-XIV «Про державну геологічну службу України» [1], що передбачає створення державної системи спостережень, збирання, передавання, зберігання та аналізу інформації про розвідані запаси та ресурси корисних копалин. Базовим підґрунтям для цього виступає геоінформаційна система K-MINE.

Метою роботи є розробка автоматизованої системи геолого-економічної оцінки запасів родовищ корисних копалин України.

Г.І. Рудько, М.В. Назаренко, С.А. Хоменко

^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^

Щодо методики встановлення і зміни меж міст на базі сучасних геоінформаційних технологій

У статті розглянуті проблеми встановлення та зміни меж міст, а також висвітлена методика прискорення та підвищення якості цих робіт на базі сучасних геоінформаційних технологій та космічних знімків високої роздільної здатності. Методика розроблена у зв'язку з відсутністю відповідної нормативно-технічної бази та з урахуванням існуючих проблем встановлення і зміни меж міст, а також реалій можливого фінансування робіт. Встановлення та зміна меж міст залишаються найбільш проблемними питаннями впорядкування адміністративно-територіального устрою. Це обумовлено кількома причинами...

ДЖОС А.М., Українська асоціація місцевих та регіональних влад

^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^

Актуалізація землевпорядних схем, використовуючи супутникові та ГІС технології

Актуалізація землевпорядних схем – одна з найсуттєвіших проблем, що сьогодні стоїть перед структурними підрозділами Державного комітету України із земельних ресурсів на всіх адміністративних рівнях . Слід зазначити, що за інформацією «Харківського інституту землеустрою», переважна більшість схем землевпорядкування адміністративних одиниць (крім населених пунктів) Харківської області мають вік складання старше 1980 р. Постійне оновлення зазначених планово-картографічних матеріалів вимагають як значних людських і часових ресурсів, так і фінансових.

Ігнатьєв С.Є., Бодня О.В. Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна

^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^

Методика оперативного виправлення топографічних карт з застосуванням геоінформаційних технологій

Топографічна карта є одним з основних засобів оцінки місцевості і управління військами. Зміст топографічної карти відображає фактичний стан місцевості і, в першу чергу, основних її елементів, що мають важливе значенн для орієнтування і пересування військ. Під впливом природних факторів, в результаті людської діяльності та бойової діяльності військ на місцевості відбуваютьс зміни. З метою швидкого приведення змісту основних елементів топографічних карт у відповідність до місцевості виконується їх оперативне виправлення. Ця робота регламентується чинними нормативними документами [1-3] і здійснюєтьс частинами і підрозділами військової топографічної служби (ВТС) з використанням приладів і обладнання, яке є на озброєнні. Створені карти, як правило, відповідають вимогам до точності нанесення змін, але традиційна методика виконання робіт вимагає значних затрат часу на виготовлення та доведення до підрозділів. Цей недолік можна усунути шляхом впровадження нових методів опрацювання даних з використанням електронних карт. В даній статті пропонується методика автоматизованого оперативного виправлення топографічних карт, яка базується на сучасних досягненнях в галузі цифрової обробки знімків та застосуванні геоінформаційних технологій в картографії.

П. Волчко, В. Макаревич Львівський військовий інститут при Національному університеті "Львівська політехніка"

^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^

Можливості застосування комп'ютерних технологій у польових ландшафтних дослідженнях

Кожен дослідник-географ намагається удосконалити систему збору і обробки інформації під час польових досліджень. На початках ландшафтознавець був «озброєним» польовим щоденником, гірським компасом з екліметром, альтиметром, лопатою, картою та фотоапаратом. Згодом почали використовувати польові бланки, які дозволили швидше і повніше описувати об’єкти польових спостережень. Сьогодні, у час інформаційного буму застосування комп’ютерних технологій у проведенні польових ландшафтних досліджень відкриває нові можливості. На противагу традиційним методам застосування нових технічних засобів має такі переваги: нові можливості масштабування, коригування, використання і зберігання інформації; наочність, компактність, швидкий доступ до інформації, значно менші затрати часу на роботу на ключовій точці; більше інформації опрацьовується в полі, відповідно, менше – в камеральних умовах.

Савка Г.

^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^

Використання геоінформаційних систем для регіональної оцінки інженерно-геологічного ризику міст і селищ україни

У статті розглянуто результати впровадження ГІС для оцінки інженерно-геологічних ризиків. Сучасна дина¬міка процесу регіонального підтоплення земель перетворилася на головний чинник змін параметрів геологічного середовища, насамперед її водотеплообміну та рівноваги в системі мінеральний скелет порід – порові розчини. Провідним чинником формування інженерно-геологічного ризику є те, що до 70 % міст і селищ розташовані в зоні розвитку лесових порід, які є високочутливими до впливу підтоплення та інфільтрації техногенних вод при втратах із водопровідно-каналізаційних і теплоенергетичних мереж. Використання ГІС-технологій для оцінки впливу цих чинників дає можливість розвивати методологію оцінки інженерно-геоло¬гічного ризику.

Є.О. Яковлєв, В.О. Сляднєв, Н.А. Юркова

^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^